Ковяги

ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОПЧНІ НАСЛІДКИ виробничої діяльності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО — ПІВНІЧ» ЗІ СПОРУДЖЕННЯ ПОШУКОВОЇ СВЕРДЛОВИНИ № 2 ЖУРАВЛИНОЇ ПЛОЩІ В МЕЖАХ ДЕРКАЧІВСЬКО-ВОЙТЕНКІВСЬКОЇ ЛІЦЕНЗІЙНОЇ ДІЛЯНКИ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕНЕРГО — СЕРВІСНА КОМПАНІЯ ЕСКО-ПІВНІЧ, яке володіє спеціальним дозволом на користування надрами, має наміри, згідно до виконаного робочого проекту, пробурити пошукову свердловину № 2 Журавлиної площі в межах Деркачівсько -Войтенківськоі ліцензійної ділянки.

Спорудження свердловини № 2 Журавлиної площі буде проводитись з метою пошуків вуглеводнів на території Ков’язької селищної ради Валківського району Харківської області. Згідно 97 ст. Земельного Кодексу України за погодженням із землевласником надано земельну ділянку (2,38 га) в тимчасове користування на період спорудження свердловини.

СПРАВКА!
Стаття 168. Охорона ґрунтів
1. Ґрунти земельних ділянок є об’єктом особливої охорони.
2. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Читаем на фото с газеты и с проекта скважины 2.

В процесі буріння свердловини можуть мати місце незначні впливи на повітряне середовище, геологічне середовище (надра, грунти, водне середовище, рослинний і тваринний світ, соціальне середовище).
Повітряне середовище:
Викиди шкідливих речовин в атмосферу матимуть місце підчас роботи двигунів внутрішнього згорання (дизель-електростанції, бурових насосів І АТТ), а також в результаті згорання природного газу при випробуванні свердловини. Загальні валові викиди шкідливих речовин за весь процес спорудження свердловини складуть: NO2 — 36,5т; сажа — 3,6 т; S02 — 31,3 т; СО — 26,5 т; вуглеводні — 7,9 т; СН4(метан) — 328 кг; СТЧ – 8кг, Бенз(а)пірен -226 грамм, заліза(ІІІ) оксид-1,04 кг, марганцю (IV) оксид- 76 грамм, Кремніюоксид- 70 грамм, фториди — 520 грамм , фтор оводень — 88 грамм .  Всього — 106,4 тон.
По результатах проведених розрахунків з допомогою програми ЕОЛ+ , на межі селища Ков’яги концетрація шкідливих речовин буде меншою 1 ГДК.

Забруднюючими речовинами атмосферного повітря являтимуться: вуглеводні насичені, оксиди азоту, оксид вуглецю, сажа, сірчистий ангідрид, метан, заліза оксид (Fe2SOз), марганцю оксид (MnO2). кремнію оксид (SiO2), фториди добре та погано розчинні, фтороводень (HF), пил.
Загальні валові викиди шкідливих речовин складуть:

№п/п	Найменування речовин	Викиди забруднюючих речовин, кг
1 2 3	Діоксид азоту	36577
	Оксид азоту	91
	Сажа	3614
4	Ангідрид сірчистий	31376
5	Оксид вуглецю	26579
6	Вуглеводні	7898
7	Метан	327
8	Пил глини бентонітової	1,598
9	Пил вапна	6,330
10	Бензопїрен	0,226
11	Заліза (Ш) оксид	1,04
12	Марганцю (IV) оксид	0,0763
13	Кремнію оксид	0,07
14	Фториди добре розчинні	0,336
15	Фториди погано розчинні	0,189
16	Фтороводень	0,088
		106 385 кг

Забруднюючі речовини:
Забруднюючими речовинами атмосферного повітря являтимуться: вуглеводні насичені, оксиди азоту, оксид вуглецю, сажа, сірчистий ангідрид, метан.
Шкідливі речовини, що виділяються в атмосферу, відрізняються за своїми властивостями і чинять різноманітний вплив на навколишнє середовище і здоров’я людини.
Діоксид азоту — бурий газ з удушливим запахом (клас небезпеки — 2).
Патологічні зміни при отруєнні людини, особливо в органах дихання, -набряк слизових оболонок, дихальних шляхів, набряк легень, крововилив. Інші внутрішні органи повнокровні, з дрібними крововиливами.
Оксид азоту. Газ без кольору, в зрідженому етапі — синя рідина. Токсична дія. Кров’яна отрута, чинить пряму дію на центральну нервову систему.
Початковий прояв при гострому отруєнні — загальна слабість, запаморочення оніміння ніг. При легкому отруєнні, ці симптоми на протязі декількох хвилин зникають при виході на свіже повітря.
При більш сильному — приєднуються до симптом нудота, деколи блювота.
При важкому отруєнні з’являється синюшність губ, ослаблений пульс, зміна кольору крові.
Наслідки отруєння проявляються тривалий час (більше року) у вигляді порушення асоціативних здібностей, ослаблення пам’яті, м’язової сили.
Оксид вуглецю (клас небезпеки — 4) — отруйний газ без кольору, без смаку, зі слабким запахом. Отруйна дія оксиду вуглецю відома під назвою чад) пояснюється тим, що він легко з’єднується з гемоглобіном крові і робить його нездатним переносити кисень від легень до тканин- При поступанні свіжого повітря, гемоглобін відновлює здатність поглинати кисень. Якщо вдихаються невеликі концентрації, приблизно до 1 мл/л, то проявляється відчуття важкості голови, стиснення лобу ніби «кліщами», потім сильна головна біль, мерехтіння перед очима і пульсація у скронях.
При подальшому перебуванні в атмосфері газу, наростає сонливість і ціпеніння з запамороченням. Більше всього, при отруєнні потерпає центральна нервова система.

По мірі розвитку аноксемії, людина поступово втрачає здатність міркувати, порушується координація руху.
Заходи попередження. Загальні заходи для всіх місць отримання і можливого виділення оксиду вуглецю: герметизація апаратури, швидке видалення виділеного оксиду вуглецю.
Сажа (клас небезпеки — 3). Високодисперсний порошок. Сажа викликає важкі хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, хронічний гепатит. Вона може викликати пневмоконіоз, антракоз: втомлюваність, кашель, біль в грудях, задишку, бронхіт в наслідок чого розвивається емфізема, зміни зі сторони серця.
Ангідрид сірчистий (клас небезпеки — 3). Газ без кольору з різким запахом. Загальний характер дії виявляється в захворюванні дихальних шляхів, викликают спазми бронхів.
При впливі ангідриду сірчистого у вигляді аерозолю, утворюваного прї-туманах і підвищеній вологості повітря, подразнюючий ефект сильніший. Волога поверхня поглинає сірчистий ангідрид, потім послідовно утворюється сірчана кислота. Загальна дія полягає в порушенні вуглеводного і білкового обміну, пригніченні окислювальних процесів в головному мозку, печінці, селезінці, м’язах, подразнює кровоносні органи.
Вуглеводні насичені (клас небезпеки — 4). Входять в склад пластових флюїдів
та палива, рідина без кольору з характерним запахом. Хімічний склад: парафіни,
циклопарафіни, алкілбензоли, нафтени.
Діє токсично. У великих дозах викликає тошноту та запаморочення. При тривалому контакті організму людини в невеликих дозах, наслідки досить тяжкі. Нї цьому випадку отруєння може стати причиною лейкемії, або раку крові, і анемії І зменшення кількості червоних кров’яних тілець.

Геологічне середовище:
Надра:
Можливі джерела впливу:
— міжпластові перетоки нафти, газу, конденсату, питних і мінералізованих вод по причинах: — невід¬повідність питомої ваги бурового розчину пластовим тискам; — неякісне цементування обсадних колон; -порушеннятехнологіїспорудженнясвердловиниіякнзслідоквиникненнянафтогазоводопроявів і перехід їх у відкриті фонтани; — поглинання бурового розчину в пласти.
Грунти:
— Можливе забруднення ґрунтів проходитиме за рахунок:
— механічного порушення грунту при знятті і складуванні в бурти родючого шару;
— розсипів та розливів хімреагентів для оброблення бурових та цементних розчинів при їх зберіганні та
застосуванні;
— геофільтрації з грунти бурового, тампонажного розчинів, БШIБСВ які містять розчинені хімреагенти при їх непередбачуваних розливах;
— розливами паливно-мастильних матеріалів;
— забруднення металом, деревом і господарчими відходами;
— забруднення стоками побутово-господарських вод;
— забрудненими буровими стічними водами.
— розсіювання пластових флюїдів при випробуванні, а також при аварійних нафтогазопроявах та
відкритих фонтанах;
Воднесередовище:Можливі джерела забруднень водного середовищз:
-геофільтрація бурового розчину в фунтові води через його розливи;
— розливи ПММ і пластових флюїдів (нафти, конденсату і мінералізованих вод) і в наступному геофільтраціяїх в ґрунтові води.

Рослинний І тваринний світ: Технологічний процес спорудження свердловини практично не впли¬ватиме на рослинний і тваринний світ.
Заходи по забезпеченню нормативного стану навколишнього середовища: Грунти І грунтові води:
Для збереження родючого шару грунту передбачено зняття І складування його в кагати, засів їх багаторічними травами, технічна і біологічна рекультивація земельної ділянки, обробка її органічними і мінеральними добривами, тобто доведення його до первісного стану.
Зберігання відходів бурового і цементного розчинів, бурових стічних вод і бурового шламу (вибуреної породи) передбачається в спеціальних земляних ємностях (шламових амбрах) з наступним захороненням на ділянці бурового майданчику.
Для запобігання забруднення горизонтів з прісними водами передбачається розкриття їх на буро-ому розчині обробленому нетоксичними хімреагентами, перекриття їх обсадними колонами з наступним цементуванням затрубного простору високоміцними тампонажними цементами, що дають можливість недопущення міжпластових перетоків
Використовувати воду, після відстою із спеціальних збірних ємностей, для обробки бурового розчи¬ну, а також миття приміщень бурового обладнання, чим зменшити на 60% витрати води на технологічні потреби.
Будівництво туалету згідно з СниП 2.09.04-87 а також СниП 2.04.01 -85 провести на відстані 75м від робочої зони. Туалет будується на два відділення розміром 1,641,2м із металевою вигрібною ямою І витяжною трубою.
Для відведення дощових І талих вод буровий майданчик планується з ухилом в бік ємності збору, покривається з/б плитами І облаштовується бетонованими канавами.
Невикористані залишки бурових стічних вод і залишки бурового розчину та шламу будуть оброблені І нейтралізовані відповідними речовинами.
Провести ряд заходів по недопущенню негативного впливу на надра:
— перед розкриттям перспективних горизонтів устя свердловини облаштовується противикидним обладнанням (ПВО), а перед початком випробування, устя обладнується герметичним гирловим пристроєм (ФА) і установкою для збирання і зберігання продукції випробування,
— провести оптимальний вибір інтервалів перфорації експлуатаційної колони, що забезпечить максимальне розкриття продуктивних горизонтів, виходячи з умов попередження завчасного обводнення їх пластовими водами і прориву газу із газової шапки нафтових родовищ.
Заходи по охороні І зменшенню впливу на повітря:
Періодично (1 раз втри місяці) проводити регулювання паливної апаратури ДВЗ;
Використовувати дизельне пальне з низьким вмістом азоту і сірки;
Освоєння свердловини проводити по закритій системі з відбором рідинних флюїдів в ємності з наступним їх вивозом за призначенням;
Дослідження свердловини проводити в стислі терміни (2доби/об’єкт);
Схемою обв’язки ПВО передбачити напрямок викидних ліній в протилежну сторону від населеного
пункту;
Недопускати нафтогазопроявлень та відкритого фонтанування вуглеводнів.
Зберігання ПММ проводити в закритих ємностях перед встановленням наземних ємностей підлогу складу покривають залізобетонними плитами, шви між ними цементуються, склад обваловується (h= 0,6м), обваловка обкладається тротуарною плиткою , ємності фарбують в білий колір, та обладнують дихальними клапанами;
Приготування бурового розчину проводити з використанням блоку приготування розчину.
Після завершення робіт відходи технологічного процесу (буровий шлам, залишки бурового розчину та бурові стічні води — 1715 т ) після відповідної обробки і нейтралізації з наступним захороненням на ділянці бурового майданчику, для чого передбачені відповідні платежі.
Тверді та рідкі відходи побутової життєдіяльності діяльності будуть передані спеціалізованим підприємствам і вивезені згідно укладених з ними відповідних до говорів.

При впровадженні зазначених організаційних, технічних рішень і заходів в процесі спорудження свердловини № 2 залишкових наслідків не очікується.
Замовник разом з буровою організацією зобов’язується прийняти міри по здійсненню проектних рішень і галузевих стандартів відповідно до норм і правил охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки на всіх етапах спорудження свердловини.

Тэги: Burisma, burisma грп, Буровая, Газ, ЕСКО-Північ, Журавлына 2, Злочевский, экология

Поделись с друзьями: